Живемо, бо вони загинули. Пам’ятаємо, бо це — наш обов’язок

Перші таблички вже розміщені в парку Героїв Небесної Сотні та на центральній площі — поруч із банерами з іменами полеглих. Ініціатива належить ветеранській спільноті — як підтримка родин загиблих побратимів і водночас спосіб щоденного нагадування про їхню жертовність.

Автором табличок став ветеран, Поліський вовк Вадим Колба. Кожна виготовлена ним табличка — це не просто метал, а вияв глибокої шани й вдячності тим, хто не повернувся з війни.

Ці знаки — не про втрату, а про памʼять. Вони не для того, щоб ми уникали цих лавок, а навпаки — щоб присісти, замислитися, згадати. Бо поруч із нами вже ніколи не сяде той, хто віддав життя за нас.

 Ірина Куришко, сестра загиблого в серпні 2014 року Ярослава Куришка, каже:

«Ця табличка — для збереження й вшанування памʼяті. Наші захисники заслуговують на це.

Хочу звернутися до всіх, хто гуляє тут із дітьми чи п’є каву: не бійтеся сідати на лавочку поруч. Навпаки — сядьте, подивіться навколо й з вдячністю згадайте, завдяки кому ви маєте можливість це робити».

 Своїми думками ділиться і бойовий медик Української добровольчої армії, ветеран Анатолій Брик:

«Пам’ять потрібно берегти. Бо хлопці віддали життя — за молодь, за наше майбутнє, за Батьківщину.

І табличка має щодня нагадувати: ми повинні бути вдячними».

Ці скромні металеві знаки — не про минуле, а про відповідальність перед майбутнім. Це — ще один спосіб сказати: ми пам’ятаємо.

 Пам’ятаймо. Дякуймо. Вшановуймо.

 Вічна слава Героям України.