,
Памʼяті БОСОГО Петра Вікторовича!
…Їм так хотілось обійняти тата. Натомість домовина в двір пливе. Як вам, катюги-супостати, Стає снаги губити молодих, Як, нелюди, вам піднялась рука? Постане правда, бо у нас є воля, Є віра і любов в серцях. Нас не скорить – У кожного в душі в нас Батьківщина, Одна, яку Господь послав!
