,
Вісім родин нашої громади отримали державні нагороди та відзнаки, присвоєні посмертно їхнім рідним…
За кожним іменем — доля людини: люблячого сина, чоловіка, батька, брата. Людей, які жили, працювали, будували плани та мріяли про майбутнє. Але у вирішальний момент вони без вагань стали на захист України.
Орденами «За мужність» ІІІ ступеня посмертно нагороджено:
- солдата Антончика Романа Сергійовича, 1974 року народження, жителя міста Сарни, військовослужбовця 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади. У травні 2024 року він став до лав ЗСУ та мужньо виконував бойові завдання на Донеччині. Загинув 9 квітня 2025 року. У Героя залишилися дружина та діти.
- солдата Власюка Василя Васильовича, 1979 року народження, жителя міста Сарни, добровольця 60-го батальйону «Поліські вовки» 104-ї окремої бригади територіальної оборони. Із перших днів повномасштабного вторгнення став на захист держави. Загинув 20 лютого 2024 року на Харківському напрямку. У воїна залишилися мама, дружина, донька та брати.
- солдата Дячка Петра Геннадійовича, 1999 року народження, жителя міста Сарни, кулеметника 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади. Із липня 2022 року боронив Україну у складі десантно-штурмових військ. Загинув 21 лютого 2024 року на Донеччині. У Героя залишилися батьки, брати та сестри.
- солдата Люлька Вадима Руслановича, 1994 року народження, жителя села Любиковичі, бойового медика 79-ї окремої десантно-штурмової бригади. Він рятував життя побратимів у найнебезпечніших умовах війни. Загинув 16 квітня 2024 року під час виконання бойового завдання. У Героя залишилися мама, два брати та донька.
- молодшого сержанта Симончука Віталія Віталійовича, 1990 року народження, жителя села Стрільськ, військовослужбовця 60-го батальйону «Поліські вовки» 104-ї окремої бригади ТРО. Добровільно став до лав ЗСУ на початку повномасштабного вторгнення, воював на Харківському, Запорізькому та Бахмутському напрямках. Загинув 10 серпня 2024 року на Запоріжжі. У Героя залишилися дружина, сини, батьки та сестра.
Почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «Комбатантський Хрест» посмертно нагороджено:
- солдата Мостипана Сергія Володимиррвича, 1978 року народження, жителя міста Сарни. У червні 2023 року був мобілізований до лав ЗСУ та виконував бойові завдання на Донеччині. Загинув 14 січня 2024 року поблизу населеного пункту Веселе Бахмутського району. У Героя залишилися мама, сестра та племінники.
- старшого сержанта Фесовця Володимира Віталійовича, 1996 року народження, жителя міста Сарни, військовослужбовця 68-ї окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша. Загинув 14 серпня 2024 року під час виконання бойового завдання на Донеччині. У Героя залишилися батьки та брат.
Медаллю «За військову службу Україні» посмертно нагороджено сержанта Шунькевича Василя Григоровича, 1974 року народження, жителя села Білятичі, військовослужбовця 110-ї окремої механізованої бригади імені генерала-хорунжого Марка Безручка. Загинув 14 січня 2023 року під час виконання бойового завдання на Донеччині. У Героя залишилися брат, сестра, дві доньки, син та онук.
Світла пам’ять нашим Захисникам, які віддали свої життя за свободу та незалежність України. Щирі співчуття родинам, близьким і побратимам. Вічна слава Героям України.
