,
Орденами «За мужність» III ступеня посмертно, нагородили трьох Героїв громади
За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обовʼязку Указом Президента України, нагороджено орденом «За мужність» III ступеня:
Бойка Олександра Івановича - молодшого сержанта, жителя міста Сарни. Військовослужбовець був мобілізований до лав ЗСУ роти охорони Сарненського РТЦК. Наказом переведений до в/ч А1302 93-ї окремої механізованої бригади
«Холодний яр». Обіймав посаду сілець-снайпер. Мав позивний «Бой». Загинув Олександр Бойко 27 квітня 2023 року, під час артилерійського обстрілу, виконуючи бойове завдання у місті Бахмут Донецької області.
Вірний товариш та друг, назавжди залишиться у серцях та памʼяті побратимів та друзів. Патріот своєї країни, зразковий сімʼянин, коханий чоловік та люблячий батько двох синів. Мріяв про Перемогу та часто казав: «Хто, як не я!».
Трофимчука Віталія Миколайовича - старшого сержанта, жителя міста Сарни.
Військовослужбовець став на захист Батьківщини від самого початку російсько-української війни, мав позивний «Трофим». У 2015-2020 роках брав участь в АТО/ООС на Донбасі, у складі 54-ї окремої механізованої бригади воював на Донеччині та Луганщині, зокрема, брав участь у боях за Світлодарську дугу. За час служби був нагороджений відзнаками: «За участь в антитерористичній операції», «За зразкове виконання службових обовʼязків», «Захисник Рідної Землі», «Хрест 54-ї окремої механізованої бригади».
Коли почалася повномасштабна війна, Віталій одразу повернувся на фронт.
У складі 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців воював проти окупантів. Був командиром відділення, вміло виконував усі завдання. Побратими пригадують його скромним, щирим, вірним і надійним другом, з яким не страшно було іти у розвідку та бій.
Віталій загинув 11 лютого 2023 року в бою з окупантами під містом Вугледар на Донеччині. Захиснику назавжди залишиться 41 рік.
У Героя залишилися батьки та троє дітей.
Рибачка Тараса Володимировича - розвідника, жителя міста Сарни.
Під час повномасштабного вторгнення, у листопаді 2022 року, Тарас став військовослужбовцем ЗСУ. Служив у 80-ій окремій десантно-штурмовій бригаді. Був розвідником-навідником окремої розвідувальної роти, мав позивний «Таро».
Загинув Герой 28 травня 2023 року, виконуючи бойове завдання біля села Іванівське під Бахмутом на Донеччині. Воїну було 27 років.
У Тараса залишилися батько Володимир Іванович, мама Надія Дмитрівна, брат Святослав і сестра Злата.
Вічна памʼять, слава та честь полеглим за Батьківщину Героям!
Слава Україні!
Героям Слава!
