,
Герої не вмирають: сьогодні вшанували полеглих захисників
Є цінності, що назавжди залишають слід у серці громади.
Пам’ять про тих, хто віддав життя за Україну, — серед них. Кожне ім’я, кожна історія, кожна родина, яка втратила свого Героя, нагадує нам про високу ціну свободи.
Сьогодні родини загиблих захисників України отримали державні нагороди, якими відзначено мужність і самопожертву їхніх рідних. Це момент, сповнений болю й гордості водночас — адже за кожною відзнакою стоїть життя, присвячене боротьбі за свободу нашої держави. Наші воїни тримали оборону там, де вирішувалася доля України.
Орденом “За мужність” ІІІ ступеня — посмертно нагороджено:
Старшого солдата Сергія Босюка, позивний «Дракула», уродженець с. Любиковичі, боєць 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади.
Сміливий і вірний побратим, який став на захист країни у найскладніший час.
Загинув 21 квітня 2025 року під час виконання бойового завдання в Запорізької області.
У Героя залишилися батьки, сестра, дружина та донька.
Солдата Сергія Нікітчука, позивний «Снайпер», житель м. Сарни, воїн 47 ОМБр «Маґура», командир бойової машини.
Відданий і відповідальний захисник України.
Загинув 3 січня 2025 року під час виконання бойового завдання в Курської області.
У Героя залишилися дружина, донька, син, брат і сестра.
Орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня посмертно нагороджено:
Майора Дмитра Давидюка, позивний «Давид», із с. Бутейки, заступник командира мотопіхотного батальйону з артилерії 72-ї бригади ім. Чорних Запорожців.
Командир, який вмів вести за собою й залишатися поруч у найнебезпечніші миті.
Загинув 27 жовтня 2024 року на Донеччині, певний час вважався безвісти зниклим.
У Героя залишилися батьки, два брати та сестра.
Щирі співчуття рідним і близьким.
Подвиг наших воїнів — це наша спільна пам’ять і основа майбутньої перемоги.
Вони віддали життя за Україну, і ми завжди пам’ятатимемо їхню відвагу та любов до Батьківщини.
