,
Родинам загиблих Воїнів вручили посмертні ордени
За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обовʼязку, згідно Указу Президента України орденом «За мужність» ІІІ ступеня посмертно нагородили військовослужбовців громади та Олега Кошляка почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України "Золотий Хрест", якого Герой отримав ще за життя.
Солдат, ГОРОДНЮК Сергій Володимирович - народився 28 грудня 1973 року у місті Сарни. Сергій був добрим, ввічливим, вихованим, комунікабельним.
6 липня 2023 року Захисник пішов на службу добровольцем, проходив її на посаді солдата військової частини А1008, 14-ої окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого.
На жаль, Воїн загинув 1 серпня 2023 року, під час виконання бойового завдання на Харківському напрямку.
У Героя залишилися дружина, син та дві доньки.
Солдат, КОШЛЯК Олег Іванович - народився 16 листопада 1988 року в багатодітній сімʼї у селі Корост де і проживав. До лав ЗСУ мобілізувався у вересні 2022 року, служив стрільцем-санітаром у 14-й окремій механізованій бригаді військової частини A1008.
Загинув 13 жовтня 2023 року, під час виконання бойового завдання в Харківській області. Олега Івановича також було нагороджено орденом Князівський хрест Героя "На віки в строю" (посмертно).
У Героя залишилася батьки, брати та сестри.
Молодший сержант, САФОНІК Андрій Леонідович - народився 2 грудня 1972 року в селі Городець в багатодітній сімʼї.
Андрій Леонідович був призваний до лав ЗСУ наприкінці травня 2023 року. Службу проходив в 10-тій окремій гірсько-штурмовій бригаді «Едельвейс».
На жаль, під час виконання бойового завдання загинув 8 серпня 2023 року в Донецької області.
У Героя залишилися дружина, дві доньки, сестри та брат.
Старший солдат, МАРТИНЧУК Олександр Олександрович - народився 9 лютого 1999 року, житель міста Сарни. Мав душу патріота, тому не сумнівався і не роздумував, а пішов захищати свою країну як справжній чоловік. Служив у 128-й окремій гірсько-штурмовій бригаді на посаді механіка-водія, брав участь в деокупації Херсонської області.
На жаль, 12 вересня 2022 року, під час виконання бойового завдання в Херсонській області Герой загинув.
Про смерть Олександра рідні дізнались майже через вісім місяців, бо вважався зниклим безвісти. Судом визнаний загиблим.
Вклоняємося низько перед рідними полеглих Захисників. Їх подвиг – назавжди у наших серцях. Пам'ять про них ми пронесемо через покоління.
Вічна пам’ять та слава Героям!
