Знову болюча втрата у Сарненській громаді ...

Віталій народився 18 травня 1980 року в селі Тутовичі, де минули його дитячі та шкільні роки. Після одруження разом із родиною оселився в Ремчицях.

Усе своє життя він багато працював. За фахом і покликанням був будівельником. Багато років працював в Україні та за кордоном. Та його справжньою особливістю були не лише професійні вміння, а й золоті руки. Здавалося, не було справи, за яку він не міг би взятися: будував, ремонтував, розбирався в електроніці та техніці. Навіть ноутбук свого часу зібрав власноруч.

Віталій любив рибалити, ходити по гриби, захоплювався мотоциклами та відеоіграми. Саме любов до ігор подарувала йому і військовий позивний - «Танкіст».

Для рідних і друзів він назавжди залишиться добрим, щирим та веселим чоловіком. Людиною, яка завжди була готова допомогти. Навіть на фронті, під час телефонних розмов із близькими, Віталій знаходив місце для жарту, намагався підтримати рідних і не показувати, наскільки непросто йому самому.

Коли почалося повномасштабне вторгнення, Віталій перебував за кордоном. Рідні просили його залишитися там, де безпечніше. Та він не зміг залишитися осторонь. Після отримання повістки повернувся в Україну, бо вважав своїм обов’язком захищати родину, рідну землю та Батьківщину.

У березні 2022 року Віталій вступив до лав Національної гвардії України. Спочатку проходив службу у Вараші, де охороняв територію Рівненської АЕС. Згодом добровільно вирушив на передову, служив солдатом, гранатометником 2-го відділення 4-го взводу оперативного призначення військової частини 3045.

На жаль, 3 вересня 2026 року Віталій Корсун загинув під час виконання бойового завдання внаслідок артилерійського обстрілу на Донеччині.

Він повернувся з-за кордону, бо не зміг залишатися осторонь війни. Повернувся, щоб захищати найдорожче - свою сім’ю, свій дім, свою Україну. І до останнього залишався вірним своєму вибору.

У Віталія залишилися дружина Віта Анатоліївна, син Дмитро, донька Катерина, мама Галина Миколаївна, батько Микола Дмитрович, сестра Олена, брати Микола та Сергій.

Немає слів, які могли б зменшити біль родини від такої непоправної втрати. Схиляємо голови у скорботі та висловлюємо щирі співчуття рідним, близьким і побратимам Віталія.

Його добру усмішку, щирість, готовність прийти на допомогу та золоті руки пам’ятатимуть усі, хто знав його за життя.

Вічна пам’ять і слава Герою, який віддав життя за Україну.

О 10:00 год. кортеж розпочне свій рух від вʼїзду в місто Сарни. Та рухатиметься за маршрутом: Костопільська-Європейська- Степана Бандери- Вишнева- Дослідна станція - Яринівка - Ремчиці

10:30 год.- прощання вдома с. Ремчиці, вул. Поліська, 72

11:30 год. - чин похорону у храмі ПЦУ с. Яринівка

12:50 год.- поховання на кладовищі с. Ремчиці

Час проведення заходів може змінюватися в межах ±15 хв