Світла памʼять Захиснику…

 Ми втратили нашого земляка, військовослужбовця, людину з великим і добрим серцем - 29-річного солдата Вітюка Олександра Борисовича.

Захисник народився 4 серпня 1997 року в селі Сварині. До 9 класу навчався у Сваринівському навчально-виховному комплексі, а згодом продовжив навчання у школі села Городець. Після закінчення 11 класів вступив до Львівського залізничного технікуму. Здобувши освіту, працював на будівництві.

Олександр був щирою, життєрадісною і відкритою людиною. Він надзвичайно сильно любив свою сімʼю, яка завжди була для нього надійним тилом, а також щиро захоплювався автомобілями та довгими поїздками за кермом, відчуваючи в цьому особливу свободу.

25 січня 2025 року Олександр став до лав Збройних сил України, аби захищати рідну країну. Виконуючи військовий обов'язок, 21 вересня 2025 року він зазнав важкого поранення, внаслідок якого того ж місяця втратив ногу. Пройшовши непростий етап реабілітації у Львові, він не зламався духом і продовжував будувати плани на життя.

На жаль, серце Воїна зупинилося: 1 вересня 2026 року він впав у кому, а 8 вересня 2026 року помер. Олександр прожив коротке, але гідне життя справжнього чоловіка. Він був люблячим сином, надійним братом, вірним другом і побратимом - людиною світлої душі, яка назавжди залишиться у нашій пам'яті, серцях і спогадах.

У непоправній скорботі за Героєм залишилися мама Тетяна Миколаївна, сестра Наталія, брат Артем, а також усі рідні, близькі та друзі. Висловлюємо щирі співчуття родині, побратимам та всім, хто знав Олександра. Схиляємо голови у глибокій скорботі разом із вами. Нехай Всевишній дарує сили перенести цей страшний біль втрати.

 Вічна пам’ять і вічний спокій, Захиснику. Герої не вмирають - вони назавжди залишаються з нами.