Світла памʼять Герою …
Кожна втрата на війні — це біль для родини й рана для всієї громади. Ім’я Захисника стає частиною нашої спільної пам’яті, а його життєвий шлях — прикладом відповідальності, мужності та вірності Україні. Схиляємо голови, вшановуючи військовослужбовця, який віддав своє життя за свободу і майбутнє нашої держави.
З глибоким сумом сповіщаємо про загибель нашого земляка — 50-річного солдата Жучені Олександра Миколайовича, жителя міста Сарни.
У мирному житті Олександр був людиною праці й сили духу. За освітою — механізатор меліоративних робіт, за покликанням — тренер з греко-римської боротьби. Він виховував молодь, передавав не лише спортивні навички, а й характер, дисципліну, віру в себе. Для багатьох він був наставником, для рідних — надійною опорою, для друзів — людиною, яка завжди поруч.
Коли настав час найважчого випробування для країни, він без вагань зробив свій вибір — стати на захист України. У перші дні повномасштабного вторгнення Олександр вступив до лав Збройних сил України. Проходив службу у військовій частині А1590, де його знали під позивним «Жук».
Пережите на війні він не переносив у родинне життя. Повертаючись додому, намагався бути спокоєм і опорою для близьких, не говорив про біль і не скаржився, оберігаючи рідних від зайвих тривог. Умів підтримати жартом, влучним словом, простим і щирим: «Я поруч». Саме таким — добрим, відкритим, щирим і комунікабельним — Олександра пам’ятатимуть усі, хто його знав.
21 лютого 2025 року внаслідок скиду боєприпасу з ворожого БПЛА в Сумській області Захисник зник безвісти.
3 лютого 2026 року родина отримала болюче підтвердження — Олександр Миколайович загинув, виконуючи бойове завдання.
На Героя вдома чекали донька Аліна, онучка Єва та брат Іван. Майже рік родина жила між надією і тривогою, щодня чекаючи звістки, молячись і вірячи, що він повернеться додому.
Схиляємо голови у скорботі. Висловлюємо щирі співчуття родині, друзям, побратимам загиблого Захисника.
Нехай світла пам’ять про Олександра Миколайовича живе в серцях усіх, хто його знав, а його подвиг назавжди залишиться в історії нашої громади та України.
Вічна пам’ять і вічна слава Герою.
Прощання та поховання відбудуться завтра, 13 лютого.
10:00 — кортеж розпочне рух містом за маршрутом:
Костопільська - Європейська - Драгоманова
10:15 год.- прощання вдома (вул. Драгоманова, 19)
11:00 год.- чин відспівування у храмі Почаївської Ікони Божої Матері (вул. Котляревського)
12:15 год.- прощання на центральній площі міста
13:00 год.- поховання на Алеї Героїв (вул. Шарпака)
Час проведення заходів може змінюватися в межах ±15 хв
У разі повітряної тривоги прощання на площі буде скасовано
