07 грудня 2021, Головний редактор

Руслан СЕРПЕНІНОВ: «ХОЧУ РОЗУМІТИ ПРОБЛЕМИ КОЖНОГО ЖИТЕЛЯ САРНЕНСЬКОЇ ГРОМАДИ, АБИ ДОПОМОГТИ»

Руслан СЕРПЕНІНОВ:

«ХОЧУ РОЗУМІТИ ПРОБЛЕМИ КОЖНОГО ЖИТЕЛЯ САРНЕНСЬКОЇ ГРОМАДИ, АБИ ДОПОМОГТИ»

Нещодавно виповнився рік відтоді, як Руслан СЕРПЕНІНОВ набув повноважень Сарненського міського голови. Тож випала нагода поспілкуватися з очільником громади про виклики часу, здобутки та труднощі першого року роботи.

- Руслане Петровичу, вочевидь, не простим був період становлення однієї з найбільших громад області?

- Вважаю, що найголовнішим аспектом становлення та розвитку територіальної громади є питання створення її майбутнього з рівним доступом до послуг, високою якістю життя та комфортними та безпечними умовами проживання для людей. Цих стандартів спільно хочемо досягти. Бо маємо бачення, місію, пріоритети - це те, куди рухатиметься громада.

А стосовно першого року діяльності, то цей період справді видався нелегким, бо був наповнений як труднощами та проблемами становлення, так і багатьма позитивними моментами, які надихали та давали сили з оптимізмом рухатися вперед.

- Руслане Петровичу, у Вас чималий, далеко не однорічний, управлінський досвід роботи. Проте реформа децентралізації внесла багато новацій у звичний порядок функціонування органів самоврядування. Чи вбачаєте їх позитивними?

- Так, змін дійсно відбулося немало: як позитивних, так і не дуже. Зараз про них розкажу детальніше. Перш за все, почну з того, що початок роботи Сарненської міської ради восьмого скликання співпав із завершенням адміністративної реформи в Україні. І це, дійсно, стало переломним моментом. Місцями йти було складно, адже саме нам з командою однодумців довелось створювати ГРОМАДУ, можна сказати, «з нуля». Бо ж раніше Сарненська територіальна громада об’єднувала лише жителів міста. А з осені минулого року до її складу ввійшли ще й десять колишніх сільських рад, а це аж 35 населених пунктів. Було утворено 11 старостинських округів. У кожному обрали старосту, вони в свою чергу є нашими очима на місцях, бо першими повідомляють про соціальні, побутові й інші потреби, які намагаємось вирішити негайно. Сарненська громада є другою за кількістю населення на Рівненщині. І моє головне завдання - організувати роботу так, щоб навіть у найвіддаленішому куточку ТГ умови для населення були не гіршими, ніж у місті.

Важливим моментом стало те, що без зволікань прийняли в комунальну власність громади із спільної власності територіальних громад Сарненського району комунальні заклади, установи, підприємства з основними засобами, фондами та матеріальними цінностями. До цього готувалися заздалегідь, тому все відбулося вчасно та юридично правильно. Це дозволило не зупинити роботу у життєвоважливих для мешканців сферах. Вдалося зберегти мережу бюджетних і соціальних об’єктів. Відповідно й колективи. А найголовніше - безболісно організували цей процес для людей, майже всі працівники попереднього періоду залишились на роботі.

Не менш значимим завданням було забезпечити управлінські функції ради та надання якісних адміністративних послуг в округах, бо це і є та доступність і комфорт для жителів з різних куточків громади. Коли відбулися суттєві зміни в напрямку розширення повноважень, пройшла реорганізація всієї системи місцевого самоврядування. Зміни в установах і закладах проводили тільки після детального вивчення, глибокого аналізу й обговорення. Організація структури громади, формування штату працівників, вирішення ключових бюджетних питань, перспективне планування – все те, що вже позаду, але потребувало колосальних моральних і фізичних зусиль. Більшість інших громад України не мають адміністраторів і землевпорядників на місцях, а нам вдалось організувати роботу так, що вони працюють у кожному старостинському окрузі. Окремої уваги, однозначно, варто відвести створенню ЦНАПу в Сарнах, адже вдалося це зробити власними силами, без залучення державних коштів. Ми організували роботу нової установи з огляду на те, що у ході проведення децентралізації більшість функцій з обслуговування людей перевели на громаду. У структурі ЦНАПу є одинадцять працівників з віддаленими робочими місцями, вони працюють у старостинських округах на постійній основі. Прийом громадян спеціалісти проводять і в новоствореному приміщенні, облаштованому за усіма вимогами та з усією необхідною технікою. Тобто, загалом цю установу – відділ у структурі ради,- створили по-новому. Переконаний, що мешканці там отримають усю необхідну допомогу й увагу у вирішенні соціальних та адміністративних питань.

- Фактично щоденно до Вас звертаються люди з проханням посприяти вирішити ту чи іншу проблему. Чи є серед них якісь пріоритетними?

- Звісно такі є, вони в першу чергу стосуються взаємодії з жителями громади. Особистий прийом громадян вважаю одним із головних методів такої взаємодії. Також якомога частіше намагаюсь відвідувати старостинські округи. Живе спілкування з людьми дає набагато ширше розуміння проблем людей та об’єму роботи, ніж будь-які телефонні чи «паперові» переговори.

- Чи вистачає бюджету громади для забезпечення життєдіяльності та розвитку громади?

- Зрозуміло, що фактор фінансового забезпечення має вирішальне значення, коли хочемо повноцінно забезпечити інфраструктурні, освітньо-культурні та соціальні потреби мешканців. Однак, хочу пролити світло на один цікавий момент: громаду створили, а механізм розподілу коштів не змінили. Тобто, фінансування, яке раніше забезпечувало потреби лише міста Сарни, тепер спрямовується на 35 населених пунктів, в яких безліч типових проблем: дороги, освітлення, ті ж самі освітні установи, які потерпають від недофінансування з державного бюджету. Сьогоднішня фінансова основа місцевого самоврядування в Україні потребує суттєвого коригування, особливо в дохідній частині бюджетів територіальних громад. Бо з моменту старту децентралізації вона не переглядалася, і це засмучує, бо видаткові повноваження збільшилися незрівнянно. Особливо потребує врегулювання на законодавчому рівні питання сплати та зарахування до бюджетів територіальних громад податку з доходів фізичних осіб, який займає найбільшу питому вагу у власних доходах бюджету громади. Враховуючи обсяг повноважень, який з 2017 року переданий місцевому самоврядуванню, відсоток зарахування ПДФО потребує збільшення. Можемо порівняти: до реформи децентралізації на рівні району залишалося 75 % ПДФО, а після децентралізації - на значно ширший спектр повноважень - територіальним громадам належить всього 60 % цього податку, 40% якого отримує обласний і державний бюджети. І треба розуміти, що в більшості сіл громади бюджет мінімально наповнений, а питання людей, що потребують вирішення, нікуди не зникають.

Надзвичайно вагомою причиною невиконання бюджету громади є зменшення надходжень земельного податку з юридичних осіб від найбільшого платника - АТ «Укрзалізниця». Після виготовлення технічної документації на земельні ділянки з присвоєнням кадастрових номерів надходження від нього зменшилися втричі. Як наслідок, втрати бюджету на 1 листопада становлять майже п’ять, а до кінця року – шість з половиною мільйонів гривень. Це гроші, на які громада розраховувала, плануючи бюджет, а посеред року нам повідомили, що їх не буде. Створилася надскладна ситуація з освітньою субвенцією, котру недоотримуємо з державного бюджету. А ці мільйонні кошти мали б спрямувати на виплату заробітної плати педагогічним працівникам, які, в свою чергу, сплачуючи з них податки, теж наповнювали б міську казну.

Та, попри все, бюджет Сарненської міської територіальної громади з власних доходів загального фонду за січень – жовтень 2021 року виконаний на 99 % і має позитивні тенденції до зростання. Збільшенню надходжень до казни громади сприяє виведення коштів із тіні. Робоча група в складі досвідчених працівників міської ради, податкової та районної служби зайнятості для цього проводить дієву та результативну роботу, в тому числі і роз’яснювальну.

Власне, повернуся до незабезпеченості державною освітньою субвенцією педагогів громади. Завдяки економії та проведеній оптимізації навчальних закладів 36-мільйонний борг вдалося скоротити на третину - до 24 мільйонів гривень. Саме ця заборгованість стала найбільшою фінансовою проблемою громади. Змушені були звертатися до Кабінету міністрів із вимогою провести перерахунок освітньої субвенції з максимальним наближенням до потреби кожного закладу загальної середньої освіти за коефіцієнтом фактичної розрахункової наповнюваності класів.

- Руслане Петровичу, ефективне функціонування інфраструктури громади, зрозуміло, потребує чималого фінансування. На що витрачали кошти, вирішуючи проблеми громадян?

- Розпочну з того, що за рахунок бюджету та державних субвенцій вдалось профінансувати придбання чотирьох квартир для дітей-сиріт, проведення нормативно-грошової оцінки земель Сарненської міської територіальної громади, закупівлю контейнерів для збору твердих побутових відходів. А ще - спрямували кошти на капітальний ремонт лабораторії навчально-практичного центру обслуговування автомобілів ВПУ-22 та покрівлі Сарненського ліцею 4, реконструкцію Довжанської гімназії, частково - будівництво ліцею в селі Цепцевичі. Також частково фінансували придбання семи комплектів телемедичного обладнання для сіл Тутовичі, Корост, Кричильськ, Велике Вербче (два), Стрільськ і Костянтинівка, модернізували дитячий терапевтичний корпус з приймальним відділенням КНП "Сарненська центральна районна лікарня". Ще коштами бюджету провели відшкодування комунальним підприємствам різниці в тарифах на послуги централізованого водовідведення, опалення та на теплову енергію. Фахівці КП «Житлосервіс» зробили поточний ремонт приміщень тимчасового перебування громадян на випадок виникнення надзвичайних ситуацій, розміщених у підвалах житлових будинків, замінили віконні рами в гуртожитку №38. Також із бюджету громади надали фінансову підтримку КП «Екосервіс» на придбання мототранспортного засобу для обслуговування паркових зон, матеріалів, обладнання та інвентарю для здійснення дорожньої розмітки, зріз аварійних дерев, ремонт доріг струйним методом.

З приємністю скажу, що долучилися до часткового фінансування проєкту «Центр новітніх технологій сільськогосподарського виробництва» для ДПТНЗ «Сарненський професійний аграрний ліцей», виділили кошти на капітальний ремонт приміщення для розміщення ангіографічного комплексу в операційному блоці відділення інтервеційної радіології КНП «Сарненська центральна районна лікарня», а також будівлі та приміщень з урахуванням потреб маломобільних груп населення КНП «Сарненський центр первинної медико-санітарної допомоги». А ще - на додаткові роботи з капітального ремонту фасаду ДНЗ (ясла-садок) №6 «Казка», коригування проектно-кошторисної документації капітального ремонту дошкільного навчального закладу в с.Мале Вербче, капремонт будівлі Городецького навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад», будівництво мережі зовнішнього електропостачання житлового масиву по вулицях Шевченка, Широка, Миру, Спортивна, Л. Українки, І. Зіненка, Н. Проніної, Млинівська в с.Велике Вербче. Отримали фінансування з бюджету спортсмени громади. В останні місяці купили борцівський килим і ринг для повноцінних занять єдиноборствами вихованців ДЮСШ.

- Під час минулої зими доволі злагоджено працювали комунальні служби. А як цього року, зненацька холод не застане?

- У діяльності комунальних підприємств у період від осені до весни виникало багато труднощів. Але зробили все, аби забезпечити належне функціонування інфраструктурних об’єктів громади. Найбільше проблем мали з КП «Сарнитеплосервіс», де застаріле обладнання та вкрай зношені мережі теплопостачання. Та все ж, вдалось оптимізувати роботу цього підприємства таким чином, щоб тариф на опалення залишився практично незмінним. Технічна готовність, заготівля палива, проблема заборгованостей - залишаються актуальними. Опалювальні системи «Сарнитеплосервісу» потребують повної заміни в майбутньому. Тепер же важливо забезпечити стале надходження тепла до установ, приміщення яких обігріває це підприємство.

На противагу, можу ствердити про значне поліпшення стану справ у роботі КП «Екосервіс», де провели внутрішній аудит. Найбільше здивували факти нераціонального використання коштів. Порівняльні дані про закупівлю пальне-мастильних матеріалів за минулі роки (на той час сферою обслуговування було лише місто Сарни) засвідчують суми в рази більші від цьогорічних. Але в цьому випадку не даю оцінку діям попередніх керівників, а лише констатую про наслідки цих дій для бюджету громади. Безперечно, ми активізували роботу працівників комунальних підприємств. Невдовзі встановимо в найближчих населених пунктах контейнери для сміття й налагодимо регулярну утилізацію твердих відходів. Нещодавно на сесії прийняли рішення про надання дозволу КП "Екосервіс" на укладання договору фінансового лізингу, щоб забезпечити виконання порядку й умов надання субвенції з держбюджету на розвиток комунальної інфраструктури. Варто сказати про показники діяльності КУ «Інспекція з благоустрою», які динамічно зростають. Завдяки попереджувальній роботі інспекторів навчаємо мешканців громади бути свідомими. Результати досить помітні.

Ми долаємо проблеми, які не вирішувалися роками. До прикладу, водії та пішоходи, які рухаються через шляхопровід у Сарнах по вулиці Суворова, вже звикли, що на цій мостовій споруді у вечірній час горять ліхтарі. А темрява там була понад два роки! З перших днів перебування на посаді перейнявся цією проблемою, провів нараду з представниками Служби автомобільних доріг у Рівненській області. Адже шляхопровід не тільки сполучає дві частини міста, а й є відрізком автомобільної дороги державного значення. У результаті досягнених домовленостей та оперативності комунальних служб задавнену проблему вирішили. Працюємо тепер над тим, аби освітлювався міст через річку Случ на автотрасі Київ-Ковель.

-Завжди неабияку увагу жителів громади привертає розподіл земельних ділянок, депутати розглядають відповідні рішення. Де невдовзі розміститься мікрорайон нових приватних забудов?

-Ми почали реалізовувати намір передачі людям землі у мікрорайоні міста «Оболонь». Ділянки там отримають атовці та громадяни з черги, які чекають десятки років. На засіданнях постійних комісій із депутатами ретельно розглядаємо такий проєкт рішення, а вже на наступній сесії, сподіваюсь, затвердимо перелік таких громадян. Також плануємо земельні ділянки, які громаді дістались від держави та перебувають за межами населених пунктів, передати комунальному підприємству «Зелений край». З тим, аби провести пошук інвестора для подальшого спільного обробітку й отримання доходів до бюджету громади.

- Цікаво, а як функціонують старостинські округи? Чи не залишилися люди в селах наодинці зі своїми проблемами?

- Звісно, що не залишилися. Діяльність старостинських округів якраз і зосереджена на вирішенні проблем сільських жителів. За останні роки в населених пунктах громади виросли нові мікрорайони. А ось з їх електрифікацією – були немалі питання. Вдалося налагодити співпрацю з керівництвом ПАТ «Рівнеобленерго» та приєднати до електромереж масиви будинків у Цепцевичах, Кричильську, Одринках, Довгому та Тутовичах. Відтак новосели там можуть користуватися світлом та електроприладами. У найближчих планах – електрифікація новобудов у Люхчі, Костянтинівці, Яринівці, Тріскинях, Великому Вербчому. Маємо намір за кошти міського бюджету закупити та встановити трансформаторні підстанції ще в декількох селах, де люди активно будуються та потребують елементарних умов для проживання. Окрім того, невдовзі з’явиться освітлення на 20 центральних і прилеглих до них вулицях сіл громади. Робота в цьому напрямку триває, на стадії завершення виготовлення низки проєктно-кошторисних документацій. Спеціалісти ж комунальних служб встановили енергоефективні економні світильники на основі світлодіодів (LED), аби зменшити споживання електроенергії, у селах Ремчиці, Яринівка, Костянтинівка, Кричильськ, Тутовичі, Корост. В останньому нещодавно полагодили електромережу.

Скажу також, що новинкою в старостинських округах стало грейдерування доріг і вулиць, яке проводили вперше за всю історію сіл. На всіх найважливіших грунтових дорогах задіяли спецтехніку: грейдер, трактор, вантажівки зі щебенем чи відсівом, за допомогою яких комунальники або підрядники підсипали та вирівнювали поверхні. Ще повсюди зрізаємо аварійні дерева біля житлових будинків, ведемо постійну масштабну роботу з прибирання населених пунктів, благоустрій кладовищ і сміттєзвалищ. Не одну сотню машин сміття вивезли навесні тільки під час місячника благоустрою. Розробляємо генплани населених пунктів. Ще є потреба, на жаль, у нових кладовищах, тож шукаємо ділянки під них.

У більшості сіл практично всі проблеми є подібними, бо роками задавнені через брак фінансування. Вкрай необхідною є потреба в будівництві мостових і понтонних конструкцій. І вже є й певні зрушення у вирішенні цих проблем. Наприклад, у Любиковицькому окрузі практично завершили реконструювати бетонний міст біля Мар’янівки, капітально відремонтували переправу у Вирці, дві мостові конструкції в Малому Вербчому, а також у Городці та Стрільську. У планах ремонт і будівництво мостів у Кричильську, Стрільську, Люхчі, Обірках, Коросту, Одринках, Глушиці, Поляні.

В усіх без винятку населених пунктах старостинських округів була потреба у проведенні швидкісного інтернету. Тепер ним без проблем користуються у селах Білятичі, Обірки, Копище, Маслопуща. У найближчих планах – с. Вирка.

Серед позитиву - відкрили музичну школу в Коросту, провели ремонти у школах, дитсадках і закладах культури сіл. Показовим є приклад спільних дій у Кричильську. Там зусиллями мешканців і старости перекрили дах і приміщення пожежної частини.

- Усі ці добрі справи реалізуються в умовах пандемії та вкрай напруженої роботи фахівців медицини. Нелегко нині всім, а людям у білих халатах, вочевидь, найтяжче?

- Сарненські медики першими в області кинули виклик ковіду, рятуючи від маловідомої хвороби тисячі пацієнтів. Так само, одними з перших у Сарнах почали працювати пункти вакцинації проти коронавірусу. Цю роботу організували чітко, продумано та максимально зручно для населення. Тепер ввели в дію кисневу станцію біля терапевтичного корпусу ЦРЛ для лікування хворих з кисневою недостатністю, яку в багатьох випадках спричиняє ковід. Таких станцій в Україні, між іншим, є лише одиниці. Та, об’єднавши зусилля представників різних рівнів владних інституцій, домоглися розміщення цього необхідного обладнання саме в Сарнах. Через зручне географічне розташування та розвинену інфраструктуру медичних закладів, Сарненська ЦРЛ, яка є однією з опорних лікарень області - маємо, як уже говорив, реконструйоване за сучасними стандартами приймальне відділення. Річниця життєдіяльності нашої громади дійсно означена періодом надважких випробувань світової пандемії. Постійно ведеться профілактично-роз’яснювальна робота для запобігання поширенню цього захворювання, аби вберегти громадян від важких ускладнень.

- Руслане Петровичу, а що ще зроблено, що плануєте та які перспективи залучення інвестицій до Сарненської громади?

- За кошти бюджету громади встановили систему поливу клумб у центрі міста. Провели ремонт (асфальтування) заїздів до прибудинкових територій міста по вулицях Суворова, Бєлгородській, Грушевського, до вулиць Авіаційна, Демократична, до ЦРЛ, до спорткомплексу «Сарни Арена». Полагодили за державні кошти дороги Городця, виконали ямковий ремонт доріг у напрямках Костянтинівки, Велихова, Вербчого, Степаня. Запланували ремонт доріг до Кричильська, Любикович і Короста, реконструкцію та ремонт вулиць Севастопольська, Демократична, Котляревського, Старицького в Сарнах.

Найближчі ж реальні інвестиції для нашої громади пов’язані з надходженнями з держбюджету. Так, передбачена субвенція на виготовлення проєктно-кошторисної документації та проведення її експертизи на будівництво Сарненського НВК-ДНЗ по вул. Курчатова (мікрорайон села Сарни) в сумі 1,2 млн. грн., встановлення кисневої системи лікувального газопостачання в санітарній частині - інфекційному відділенні, терапевтичному корпусі по вул. Технічній, 1, і двоповерховій будівлі райлікарні, що по вул. Я. Мудрого, 3 (заклади КНП «Сарненська ЦРЛ») у сумі 1,8 млн. грн. Крім того, ще 2 млн. грн. виділили на капремонт ЗДО в селі Мале Вербче. А буквально цими днями стало відомо про внесення до Програми «Велике будівництво» двох великих об’єктів: продовження будівництва закладу дошкільної освіти у місті по вул. Грушевського та школи-садка у селі Мале Вербче. На це передбачено відповідно 12 і 10 мільйонів гривень.

Спільно зі Службою автомобільних доріг беремо активну участь у розробці проєктно-кошторисної документації на капітальний ремонт автомобільної дороги Н-25 Городище-Рівне-Старокостянтинів. У 2022 році капітально ремонтуватимуть відрізок у межах Сарненської міської територіальної громади, - від річки Горинь, що в селі Ремчиці, - до села Немовичі, з облаштуванням тротуарів, освітлення та реконструкцією світлофорних об’єктів. Стосовно цієї ділянки у фахових працівників є багато пропозицій, зауважень для врахування в подальшій роботі. Важливо, щоб кінцевий стан дороги став комфортним для учасників дорожнього руху та всіх мешканців.

Бажані перспективи окреслені внаслідок зустрічі з представником державного Фонду енергоефективності. Це установа, що надає гранти для запровадження комплексних технічних рішень з енергоефективності будівель, із урахуванням сучасних європейських практик. А ще рішеннями сесії міськради затвердили Програму енергозбереження та енергоефективності громади на 2021-2025 роки. Йдеться про ефективне використання паливно-енергетичних ресурсів. Найкоштовніший із проєктів Програми - реконструкція очисних споруд у місті Сарни. Також значна увага відводиться економічному розвитку сільських територій. Вирішення проблем як міста, так і сіл, потребують інвестувань і вкладень значних коштів. Необхідно потурбуватися про будівництво дитсадків і шкіл там, де густонаселені мікрорайони та проживає велика кількість дітей. Подекуди кричущою бідою є стан доріг, потребують якнайшвидшого узгодження питання будівництва ліній електропередач та електрифікації новозбудованих вулиць. Окрім цього, ще маємо готові проєктно-кошторисні документації на 30 об’єктів у громаді! Ось тільки у грудні оголосили процедуру закупівлі на виготовлення проєктно-кошторисної документації та поточний ремонт автодороги Корост-Степань, частин доріг Бережниця-Степань-Деражне-Клевань, Дубровиця-Любиковичі-Сарни, будівництво вуличної мережі зовнішнього водопостачання до багатьох інфраструктурних об’єктів міста Сарни, виготовлення ПКД на зведення НВК-ДНЗ по вул. Курчатова у Сарнах, будівництво мережі зовнішнього електропостачання житлових масивів у с.Велике Вербче та капремонт будівлі Городецького НВК-ДНЗ с.Городець. Також, продовжуємо активно працювати над інвестиційною привабливістю регіону, проводимо зустрічі з інвесторами, аби в майбутньому створювати нові робочі місця, збільшувати надходження до бюджету. Щодо залучення коштів іноземних партнерів, - продовжуємо переговори з німецькими інвесторами про будівництво сміттєпереробного заводу та з американськими представниками про вирощування люпину й співпрацю у будівництві знову ж таки заводу по його переробці на території громади.

У вирішенні багатьох проблем громади відчуваю розуміння та підтримку народних депутатів Сергія Євтушка, Сергія Литвиненка, голів Рівненської ОДА Віталія Коваля, Сарненської РДА Олександра Кохана та районної ради Ярослава Яковчука.

- Зі створенням Сарненської громади до сфери управління міськради увійшла чимала мережа освітянських закладів. Які досягнення та складнощі у створенні належних умов й організації їх діяльності?

– Міська рада минулого скликання опікувалась тільки міськими дитсадками. Тепер же мережа освіти громади налічує 61 заклад,

в яких навчається та виховується 13572 дітей. Причому, на початок навчального року 4 заклади було реорганізовано: у місті загальноосвітню вечірню (заочну) школу ІІІ ступеня приєднали до ліцею № 4, початкову школу - до гімназії № 6, Орлівська та Висовська початкові школи стали філіями відповідно Сарненського ліцею № 1 та Цепцевицького ліцею. Також у громаді створено опорний заклад «Люхчанський ліцей», у структурі якого перебуває 2 філії. Такі дії провели для оптимізації всієї мережі та поліпшення доступу школярів до якісної освіти.

У базовій освіті розпочався етап пілотування НУШ, а в наступному навчальному році вже всі учні 5–9-х класів навчатимуться по-новому. Якісний рівень освіти засвідчують нововведення, яких поки-що немає в інших громадах. Наприклад, варто зазначити, що внаслідок реформування всі заклади мають статус юридичної особи, їх керівники ведуть адміністративно-господарську діяльність і це впливає на якість надання освітніх послуг. Також далеко не в кожній громаді є центр професійного розвитку вчителів, який консультує та сприяє підвищенню кваліфікації та зростанню педагогічної майстерності. Як результат – маємо одні з кращих в Україні призові місця учнівської молоді в олімпіадах, найвищі досягнення в конкурсах, фестивалях. Втішаюся успіхами дітей, талант яких помножений на старанність, дає бажані результати та системні знання. Адже діти є гордістю нашої громади та паростками надії української нації. Звісно, як і в усьому світі, в час пандемії освітня сфера інтенсивно послуговується можливостями цифровізації та дистанційного навчання. Важливо, що майже вся мережа закладів забезпечена інтернетом. Окремо хочу сказати, про можливості забезпечення навчання дітей з особливими освітніми потребами. У 22 закладах загальної середньої освіти відкрито 75 інклюзивних класів для 90 таких учнів. 160 школярів громади охоплено індивідуальною формою навчання. У закладах дошкільної освіти організовано 21 інклюзивну групу, де здобувають освіту 32 дитини. Функціонує також комунальна установа «Сарненський інклюзивно-ресурсний центр», де забезпечують системний і кваліфікований супровід дітей з особливими освітніми потребами Сарненської ТГ. Там на обліку перебуває 535 дітей.

- Є ще одна галузь, яка дарує багато приємних вражень та емоцій. Як охарактеризуєте культуру Сарненської громади?

- Насправді, незважаючи на карантинні обмеження, культурно-мистецьке життя насичене багатьма яскравими, колоритними й неповторними подіями, які здебільшого відбувалися на свіжому повітрі: на території музею, в парках і скверах, біля пам’ятних місць. У громаді культурно-дозвіллєву діяльність забезпечує 31 заклад культури клубного типу (1 – палац культури, 2 – міські будинки культури, 2 – міські клуби, 9 – сільських будинків культури, 17 – сільських клубів). В установах культури працюють 145 аматорських формувань в яких займається 2363 учасники. Зразкові аматорські колективи громади цьогоріч взяли участь та стали призерами, лауреатами та переможцями у понад 50 фестивалях і конкурсах, днях міст і сіл. Новинкою є продуктивна співпраця закладів культури з іншими громадами.

Окремої уваги заслуговує робота й напрацювання колективу Сарненського історико-етнографічного музею. За підтримки депутатів міської ради, благодійників та активістів його фонди поповнюються новими експонатами. Так, із села Гориничі колишнього Зарічненського району перевезли Шинок, який відкрили на Покрову, та Хлів, який постане в експозиції вже прийдешньої весни. Цьогоріч музей відвідали не тільки містяни та жителі області, але й мер Львова Андрій Садовий, гості з Польщі, Ізраїлю, Німеччини, Литви, Естонії, Америки. Триває розробка сувенірної комерційної продукції, яка презентуватиме не тільки цей заклад, але й всю нашу громаду.

- Надзвичайно важливою для кожної громади є спортивна галузь. Як вважаєте, Сарненській громаді насправді пощастило із можливостями для розвитку спорту?

- Так, насправді пощастило. Без вагань скажу, що центром спортивного життя віднедавна в громаді є спорткомплекс «Сарни Арена», який будували понад 5 років. Сподіваюсь, що в недалекій песпективі зведемо ще й плавальний басейн. Варто зазначити, що тільки у 2021 році на новій арені провели понад 30 заходів обласного рівня та понад 50 – районного. Надзвичайно успішним для команд саме нашої громади видався цьогорічний футбольний сезон. Чемпіонами Рівненської області серед дорослих та юнаків стали гравці команд ФК «Маяк» м. Сарни. Більше того, гравці ФК «Олімп», теж із Сарн, вибороли чемпіонство області в другій лізі. Не перерахувати всіх перемог спортсменів громади в чемпіонатах України та міжнародних змаганнях. Загалом, вони понад 100 разів піднімалися на п’єдестал пошани після поєдинків з греко-римської та вільної боротьби, легкої атлетики, гирьового спорту, настільного тенісу, важкої атлетики, футболу, баскетболу, волейболу, змішаних єдиноборств, шахів, шашок.

- Руслане Петровичу, насамкінець, яким є завершення року роботи?

- Підсумовуючи річний період на посаді, скажу, що працюємо в режимі нон-стопу, бо завдань багато. Вірю та знаю, що спільними зусиллями депутатів, колективу міської ради та жителів зробимо Сарненську громаду успішною та комфортною для проживання. Успішна громада - це не десь далеко, а там, де ми живемо, де відповідний рівень добробуту - створені належні умови для роботи, навчання, лікування, відпочинку, всебічного розвитку. Зочу розуміти кожного жителя Сарненської громади, аби знайти можливість допомогти, а прагну я цього для якомога більшої кількості мешканців нашої громади.

Бажаю мешканцям, усім представникам місцевого самоврядування громади, колегам, у День місцевого самоврядування, міцного здоров‘я, професійного розвитку, єдності та оптимізму! Тільки разом - ми СИЛА!

Розмовляла Владислава ПІДЛІСНА.