Сарненська громада знову отримала болісну звістку.

 Володимир Яковець народився 23 серпня 1971 року в місті Мала Виска Кіровоградської області. Проте все його життя було нерозривно пов’язане з селом Любиковичі, де він зростав, працював, створив сім’ю та виховав дітей.

 Після закінчення школи здобув фах у СПТУ №21 міста Сарни. Працьовитий і відповідальний, він багато років працював у будівельній сфері, не боявся жодної роботи та завжди сумлінно виконував свої обов’язки. Односельці, друзі та знайомі пам’ятають його як щиру, доброзичливу і відкриту людину, яка ніколи не відмовляла у допомозі та завжди знаходила добре слово для підтримки.

 Особливе місце у житті Володимира займав спорт. Він захоплювався футболом і грав за сільську футбольну команду. Завдяки своїй щирості, товариськості та людяності користувався повагою серед земляків, мав багато друзів і був людиною, поруч із якою завжди було легко та надійно.

 Найбільшою цінністю для нього була родина. Він був люблячим чоловіком, турботливим батьком для сина та доньки, радів успіхам своїх чотирьох онуків, яких безмежно любив і якими пишався.

 На початку повномасштабного вторгнення Володимир працював у Києві. Коли ворог прийшов на українську землю, він не залишився осторонь і з перших днів війни став до лав територіальної оборони столиці, долучившись до її захисту.

6 травня 2024 року був призваний на військову службу, служив у складі 47 ОМБр «Маґура», був стрільцем-снайпером із позивним «Боб».

 3 липня 2024 року під час виконання бойового завдання в Донецькій області воїн зник безвісти. Довгі місяці рідні жили надією та вірою, чекали на звістку про свого Захисника. На жаль, підтвердилося найстрашніше.

Рідні, друзі та земляки назавжди запам’ятають Володимира Федоровича як хорошу, щиру, працьовиту і мужню людину, справжнього патріота, який любив свою родину, рідне село та Україну.

 Схиляємо голови у скорботі перед світлою пам’яттю Захисника.

Висловлюємо щирі співчуття дружині Ларисі Петрівні, доньці Аллі, сину Віталію, зятю Григорію, невістці Тетяні, онукам, усім рідним, друзям і близьким.

Світла пам’ять Герою. Вічна слава та вдячність за подвиг в ім’я України. 

Прощання із Захисником відбудеться завтра, 2 червня.

 Маршрут жалобного кортежу:

Початок руху містом о 10:00:

Костопільська – Європейська – Грушевського – Котляревського – Соборна – Люхча – Стрільськ – Любиковичі.

11:00 — прощання вдома (вул. Центральна, 6)

12:00 — чин відспівування у місцевому храмі ПЦУ.

13:15 — поховання на місцевому кладовищі.

Час проведення заходів може змінюватися в межах ±15 хвилин.